НКРЗІ схвалила проект Закону України «Про електронні комунікації»
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, на своєму засіданні, що відбулося 23 червня 2015 року, схвалила доопрацьований за результатами громадського обговорення проект Закону України «Про електронні комунікації».
Документ розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та відповідно до плану заходів з імплементації зазначеної Угоди на 2014 - 2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 847-р.
Законопроект спрямований на встановлення засад діяльності у сфері електронних комунікацій, що узгоджуються із євроінтеграційними прагненнями України, та реформування регуляторної складової ринку електронних комунікацій, її приведення у відповідність із вимогами сучасного суспільства. В умовах світових тенденцій щодо конвергенції послуг діяльність регуляторного органу має сприяти створенню ринку альтернативності послуг, коли в кожній точці доступу споживач отримує не лише доступ до електронних комунікаційних послуг (ЕКП), а й право вибору їх постачальника. Документ передбачає застосування європейських підходів для забезпечення розвитку конкуренції на ринку, стимулювання інвестицій у розгалуження мереж та впровадження нових технологій.
Зважаючи на суспільне значення законопроекту, для його доопрацювання в рамках громадського обговорення НКРЗІ створила розширену робочу групу у складі 65 осіб: представників від зацікавлених органів виконавчої влади, операторів ринку, громадських організацій та об`єднань. Було проведено 14 засідань, на яких у форматі відкритого діалогу розглянуто 1197 пропозицій та зауважень, надісланих до законопроекту після його офіційного опублікування, а також понад 200 додаткових пропозицій, що надходили від членів робочої групи. Для забезпечення інформування суспільства щодо стану обговорення законопроекту всі матеріали робочої групи оприлюднювались на веб-сайті НКРЗІ.
Як зазначив Голова НКРЗІ Олександр Животовський, винесений на розгляд Комісії документ є результатом кількамісячної важкої спільної роботи держави та бізнесу. Кожен учасник робочої групи мав значно розширити межі компромісного поля, аби знайти оптимальні рішення, прийнятні для представників різних сегментів ринку, бізнес-інтереси яких суттєво відрізняються. Але, за словами Олександра Животовського, це єдиний шлях для перезавантаження галузевого законодавства з метою імплементації європейських засад діяльності та регулювання на ринку електронних комунікацій. Голова НКРЗІ також повідомив про намір Комісії надати англомовну версію законопроекту експертам Групи Європейської Комісії з підтримки України для оцінки його положень у частині забезпечення ним виконання Україною зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію у сфері електронних комунікацій, та подальшого консультування з порушених питань.
Основні принципи, закладені в схваленому законопроекті:
Забезпечення вільного входу на ринок через впровадження повідомного принципу реєстрації суб’єктів господарювання, що мають намір здійснювати діяльність у сфері електронних комунікацій. Також у законопроекті передбачена можливість подачі документів, необхідних для отримання права здійснення діяльності на ринку, в електронному вигляді.
Спрощення ведення бізнесу шляхом скасування ліцензування видів діяльності. Відповідно до європейських практик учасники ринку повинні здійснювати свою діяльність відповідно до правил, встановлених державою, які є єдиними для всіх. Ліцензуванню підлягатимуть лише обмежені ресурси (номерний і радіочастотний), за використання яких кожна держава несе відповідальність перед світовою спільнотою. Головним критерієм діяльності на ринку має бути якість надаваних послуг, їх відповідність граничним показниками, що визначаються нормативно-правовими актами.
Забезпечення розвитку конкурентного середовища. У законопроекті закладено основи очікуваного регулювання (Ex-ante регулювання), спрямованого на захист економічної конкуренції, попередження монополізації ринку для забезпечення споживачеві права вибору. Основними засадами ex-ante регулювання є забезпечення рівного для всіх гравців ринку доступу до інфраструктури та регулювання роздрібних/оптових ринків для ефективної протидії демпінгу, тарифній дискримінації та інших антиконкурентних дій з боку операторів з істотною ринковою перевагою. Для здійснення цих функцій у законопроекті передбачено впровадження ряду регуляторних інструментів, перевірених практикою європейських країн.
Мінімізація втручання держави у діяльність постачальників електронних комунікаційних послуг через скасування планових перевірок, скорочення термінів і загальної кількості перевірок. Контроль за діяльністю постачальників послуг здійснюватиметься за результатами аналізу регуляторних звітів та перевірок, рішення про проведення яких приймається лише за наявності причин, що зазначаються у виключному переліку в запропонованому до розгляду законопроекті. Таким чином, у разі сумлінного виконання постачальником електронних комунікаційних послуг вимог законодавства про електронні комунікації, національним регулятором щодо відповідного постачальника не вживатимуться додаткові контрольні заходи та не здійснюватиметься втручання у його внутрішню діяльність. З урахуванням європейського досвіду проводитиметься класифікація порушень законодавства у сфері електронних комунікацій на незначні, значні та дуже значні порушення. При цьому, застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу запроваджуватимуться лише за значні та дуже значні порушення. У разі несплати штрафу суб’єктом господарювання його стягнення передбачається здійснювати лише на підставі рішення суду за позовом національного регулятора, а отже обов’язок доказування правильності застосування відповідного штрафу покладається на національного регулятора.
Фінансова незалежність і незалежність у прийнятті рішень як основа ефективності національного регулятора. Посилення незалежності та адміністративної спроможності національного регулятора в галузі зв`язку з метою забезпечення його здатності здійснювати відповідні регуляторні заходи та виконувати власні рішення і всі відповідні норми є складовою Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. На виконання цих умов у законопроекті передбачено фінансування діяльності регулятора за рахунок двох джерел: єдиного регуляторного збору у розмірі до 1 % від доходів усіх учасників ринку, отриманих за надання електронних комунікаційних послуг та послуг поштового зв’язку, та 5 % рентної плати за користування радіочастотним ресурсом. Для забезпечення прозорості бюджетних процесів пропонується створення бюджетної ради, до якої увійдуть представники від Президента, Кабміну, Верховної Ради, що матиме функції нагляду за формуванням та використанням бюджету. Також документом передбачається суттєве спрощення процедури впровадження нових регуляторних актів. Існуюча система подвійного узгодження значно гальмує діяльність регулятора та позбавляє його можливості оперативно реагувати на потреби ринку. Відповідно до практик країн євроспільноти та країн-учасників програми Східного партнерства, зокрема Грузії та Молдови, законопроект передбачає прийняття необхідних рішень на основі консультацій із учасниками ринку. За визначенням Віце-голови Органу європейських регуляторів у сфері електронних комунікацій (BEREC) та Генерального директора Агентства з питань пошти та телекомунікацій Швеції (PTS) Горана Марбі, ефективність регуляторного органу лежить у площині його максимальної незалежності.
Схвалений Комісією законопроект в установленому порядку буде надісланий на погодження до заінтересованих державних органів.