Нацрада скаржиться на суддів, які розглядали позовні заяви щодо дотримання телеканалами умов розповсюдження і демонстрування фільмів
Національна рада готує скарги до голів Голосіївського, Шевченківського і Святошинського районних судів міста Києва на суддів, які розглядали подання регулятора щодо накладення адміністративних штрафів на телеканали за порушення ними вимог щодо розповсюдження і демонстрування в ефірі фільмів і серіалів.
За результатами позапланових перевірок десяти загальнонаціональних мовників - «1+1», «Новий канал», «НТН», «Україна», «BUSINESS», «ICTV», «2+2», «СТБ», «Тоніс», «НЛО.ТV» - стосовно дотримання ними вимог пунктів а), б) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та статті 164-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Національна рада 15 липня цього року ухвалила рішення надіслати протоколи про адміністративне правопорушення до судових інстанцій.
Перевіркою регулятора було встановлено, що зазначені мовники транслювали фільми і серіали або без позначки кіновідеопродукції, або із позначкою, що не відповідає державному посвідченню на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Трансляція таких фільмів та серіалів також відбувалася у невідповідний час. Треба зауважити, що показ фільмів без відповідної позначки або з такою, що не відповідає державному посвідченню на розповсюдження фільмів, є грубим порушенням законодавства України. Тому Національна рада відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення надіслала на розгляд Голосіївського, Шевченківського і Святошинського районних судів міста Києва 78 складених протоколів про адміністративні правопорушення. Однак вони були повернуті з посиланням на те, що «протокол та додані до нього матеріали не відповідають вимогам статей 256, 257, 268 КУпАП у їх взаємозв’язку, а саме: протокол та додані до нього матеріали не сформовані у справу, що унеможливлює реалізацію права особи, яка притягається до відповідальності, ознайомитися з матеріалами справи». Водночас статті, на які посилається суд, не містять вимог і обов’язку прошивати й нумерувати документи, так само цих вимог не містить жодна зі статей КУпАП, тому це є формальною підставою для відмови.
Законодавство України передбачає, що з дня виявлення правопорушення до моменту винесення рішення судом має пройти не більше як три місяці. І сам суд на розгляд справи потребує 15 днів. Слід врахувати, що й ухвалення рішення Національною радою теж відбувається у подібних випадках із дотриманням певної процедури. Після моніторингу призначаються позапланові перевірки. За результатами їх проведення регулятор на засіданні розглядає всі матеріали, заслуховує сторони та ухвалює рішення.
Стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає строки накладання адміністративного стягнення. Відповідно до цієї статті, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
На разі маємо ситуацію, коли відповідь судів надійшла до Національної ради в термін, який унеможливлює повторне подання протоколів до суду через закінчення визначеного проміжку часу.
Нині Національна рада звертається зі скаргами до голів зазначених вище судів на дії тих суддів, які розглядали подання регулятора та вирішили скористатися формальною підставою для повернення протоколів.