Національна рада відповідає на поширені запитання щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа
Національна рада додатково до роз’яснень щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа, які мовлять без РЧС та пояснень законодавчих вимог щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа, а також відповідно до практики розгляду заяв про реєстрацію, надає відповіді на поширені питання:
Чи підлягають реєстрації суб’єкти, що здійснюють разові прямі трансляції спортивних, мистецьких або інших подій?
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону України «Про медіа», медіа – це засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, який періодично чи регулярно виходить у світ під редакційним контролем та має постійну назву як індивідуалізуючу ознаку.
Отже, однією з ознак медіа є регулярність поширення інформації, що передбачає здійснення такої діяльності на постійній основі, а не у зв’язку з окремою подією.
Відповідно, несистемні прямі трансляції спортивних або мистецьких подій, що здійснюються виключно у зв’язку з проведенням конкретної події (в певну дату та час), не є діяльністю у сфері медіа в розумінні Закону України «Про медіа». Тому суб’єкти, які здійснюють такі трансляції, не підлягають реєстрації.
Найпоширенішим прикладом такої діяльності є трансляція на ОТТ-платформах окремих концертів, фестивалів, чемпіонських боксерських поєдинків, футбольних турнірів.
- Чи вважається діяльність із формування «плейлистів» на OTT/VOD-платформах окремим медіа та чи підлягає вона реєстрації?
Так званим «плейлистом» (списком відтворення), в цілях цих роз’яснень можна вважати структуровану добірку фільмів, кліпів або музичних творів (в тому числі сформованих за певною тематикою, жанром тощо) з можливістю вибору перегляду чи прослуховування кожного твору окремо (у певний момент) або в режимі потоку, і який поширюється за допомогою мережі Інтернет.
Суб’єкт у сфері аудіовізуального медіа-сервісу на замовлення – це особа, яка здійснює добір аудіовізуальних програм, їх організацію за певною структурою (створює каталог програм) та надає доступ до них користувачам за індивідуальним замовленням (пункт 4 частини четвертої статті 14 Закону України «Про медіа»).
У разі якщо на OTT/VOD-платформі здійснюється діяльність з поширення фільмів у вигляді «плейлистів», що є елементом функціонування цієї платформи (може мати логотип такої платформи або назву рубрики чи розділу в яких поширюється такий «плейлист») і такий «плейлист» не містить інших програм (новин, розважальних шоу, реклами, передвиборної агітації тощо), така діяльність не потребує окремої реєстрації. Наприклад, на ОТТ платформі «А» в одному з її розділів під назвою «ТОП-20 комедій» поширюється лише відповідна добірка фільмів комедійного жанру.
Якщо ж такі «плейлисти» поширюються як відокремлений сервіс у межах OTT/VOD-платформи під редакційним контролем іншого суб’єкта (в тому числі під його назвою чи логотипом, або без них) такий сервіс підлягає окремій реєстрації. Наприклад, на ОТТ платформі з назвою «А» поширюються добірки фільмів іншої ОТТ платформи з назвою «Б», і саме ця платформа здійснює добір та формування поширюваних (під власним логотипом) матеріалів.
Медіасервіси, які мають власну назву та/або логотип і у яких систематично поширюються власні та/або запозичені програми, мають ознаки аудіовізуального медіа та підлягають реєстрації у порядку, передбаченому статтею 63 Закону України «Про медіа». Це зумовлено тим, що вони характеризуються не лише загальними ознаками, притаманними медіа, зокрема наявністю редакційного контролю та регулярним поширенням масової інформації під індивідуальною назвою (пункт 30 частини першої статті 1 Закону України «Про медіа»), а й здійснюють поширення програм (аудіовізуального контенту) в межах єдиного творчого задуму, що є характерною ознакою аудіовізуального медіа, відповідно до ознак пункту 1 частини першої Закону України «Про медіа».
- Чи підлягає реєстрації користувач, який на власному вебсайті поширює «плейлисти» з музичними творами (без назви, позивних радіостанцій тощо) без мети отримання прибутку?
Як уже зазначалося вище, ознаки та термін медіа передбачені пунктом 30 частини першої статті 1 Закону України «Про медіа».
Водночас відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про медіа» користувачем є фізична або юридична особа, яка використовує, отримує чи споживає медіасервіси для задоволення власних інформаційних потреб без мети отримання прибутку чи здійснення відповідної господарської діяльності.
Аудіальні «плейлисти», у яких здійснюється відтворення музичних творів, відібраних за певною ознакою (зокрема жанром, тематикою тощо) з відповідною назвою, не потребують реєстрації як медіа за умови, що такі «плейлисти» розміщуються користувачем без мети отримання прибутку та не містять інших програм (новин, розважальних шоу, реклами чи передвиборної агітації тощо).
Наявність монетизації чи реклами на власному вебсайті користувача, не свідчить про наявність мети отримання прибутку від «плейлиста», який там розміщено, та не є підставою для реєстрації цього плейлиста як медіа (за умови, що він не містить програм, реклами або інших проявів монетизації). Діяльність такого вебсайту може оцінюватися щодо наявності або відсутності ознак медіа, окремо від аудіального «плейлиста», який там розміщено.
- Чи підлягають реєстрації як медіа вебсайти чи власні облікові записи на платформах спільного доступу до відео чи інформації суб’єктів господарювання, на яких поширюється інформація про товари чи про їх господарську чи статутну діяльність?
Статтею 2 Закону України «Про медіа» визначено, що до сфери дії цього Закону не належить поширення масової інформації, зокрема, фізичними особами – підприємцями або юридичними особами на власних вебсайтах, якщо поширення масової інформації не є основним видом діяльності суб’єкта та поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від сфери дії цього Закону.
Сам по собі факт поширення інформації, пов’язаної із презентацією, демонстрацією товарів чи послуг, не є ознакою здійснення діяльності у сфері медіа, якщо такі матеріали безпосередньо пов’язані з його господарською чи статутною діяльністю суб’єкта, не мають на меті систематичне поширення масової інформації під редакційним контролем для необмеженого кола осіб.
У зв’язку з цим вебсайти чи власні облікові записи на платформах спільного доступу до відео чи інформації, зокрема маркетплейси, сайти торговельних мереж, інші вебресурси суб’єктів господарювання, що містять матеріали (в тому числі у вигляді «плейлистів») роз’яснювального або консультативного характеру з прикладами або демонстрацією товарів чи послуг, не є медіа та не потребують реєстрації, оскільки стосуються основної господарської діяльності відповідного суб’єкта (наприклад рішення № 2213 від 23.10.2025 ; рішення № 1392 від 28.05.2026).
- Чи належать особи (в тому числі блогери й інфлюенсери), які поширюють контент про власне особисте життя, до суб’єктів у сфері медіа?
Частина друга статті 2 Закону України «Про медіа» передбачає, що до сфери дії цього Закону не належить поширення масової інформації фізичними особами, які не діють як медіа (не є суб’єктами у сфері медіа).
Тому поширення масової інформації фізичними особами на Інтернет-ресурсах, у тому числі тих, які мають велике охоплення аудиторії, автоматично не відносить їх до суб’єктів у сфері медіа. Закон визначає ознаки медійної діяльності, що випливають із системного тлумачення визначень «медіа», «редакційний контроль», «масова інформація», та інших особливостей, які характерні тільки для конкретного виду медіа (п.1 та п.36 ч.1 ст.1, ст.16, 21, 63 Закону).
Натомість поширення інформації, що складається виключно з висвітлення власного приватного життя, не вважається діяльністю у сфері медіа (див. до прикладу рішення Національної ради від 23.10.2025 № 2142), та не потребує реєстрації.
- Чи підлягають реєстрації як медіа офіційні вебресурси державних органів та органів місцевого самоврядування та посадових осіб?
Відповідно до пунктів 1, 5 частини другої статті 2 Закону України «Про медіа» до сфери дії цього Закону не належить поширення масової інформації:
– фізичними особами, які не діють як медіа (не є суб’єктами у сфері медіа);
– на офіційних вебсайтах державних органів, органів місцевого самоврядування, призначених для поширення інформації, передбаченої Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Тому вебсайти та власні облікові записи посадових осіб (Президента України, народних чи місцевих депутатів тощо) на платформах спільного доступу до відео чи інформації, на яких поширюється інформація про їх діяльність на відповідних посадах і яка пов’язана з виконанням ними своїх посадових обов’язків, не є медіа, та не підлягають реєстрації.
Офіційні вебсайти та власні облікові записи на платформах спільного доступу до відео чи інформації державних органів та органів місцевого самоврядування, на яких здійснюються трансляції засідань, розміщуються архіви таких трансляцій, офіційні документи та інша інформація, оприлюднення якої передбачене іншими законами, не є медіа у розумінні Закону України «Про медіа» та не потребують реєстрації. При цьому, звертаємо увагу, що державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації можуть входити до структури власності медіа виключно у випадках, передбачених законодавством. І тільки в цих випадках вони можуть здійснювати діяльність, яка за своїм змістом і ознаками притаманна суб’єктам у сфері медіа.