Проаналізувавши всі відмови регулятора з січня 2025 по травень 2026 року в реєстрації за законом про «Медіа», розповідаємо про те, хто й чому не зміг зареєструватися.

За останні пів року медійний регулятор став частіше відмовляти у реєстрації, і насамперед онлайн-медіа. До осені минулого року відмови у реєстрації були поодинокими і здебільшого стосувалися зауважень до документів, несплати реєстраційного збору, або випадків, коли засновниками медіа були органи державної влади.

А тепер відмови у реєстрації почастішали та вийшли за межі формальних причин. Зокрема, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення перестала ресєтрувати блогерів та онлайн-казино, а також відмовляє у реєстрації  ютуб-, тікток- і твіч-каналам як онлайн-медіа (тому що регулятор вважає їх аудіовізуальними медіасервісами).

Окрім цього у Нацради ще існує практика, коли питання про реєстрацію не набирає достатньої кількості голосів, щоб рішення було прийняте. Тобто формально відмови немає, але компанія не отримує реєстрації. Тож проаналізувавши всі відмови регулятора з січня 2025 по травень 2026 року, розповідаємо про те, хто й чому не зміг зареєструватись.

Медіарегулятор розпочинає громадське обговорення проєкту змін до Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа. Пропозиції і зауваження до проєкту акта приймаються упродовж місяця.

НКЕК каже, що це питання євроінтеграційних зобов’язань і фінансової незалежності. Профільні асоціації не підтримують ідею з внеском.

Національна комісія (НКЕК) істотно оновила правила на ринку кабельної каналізації, посиливши вимоги до прозорості та розширивши коло суб'єктів регулювання. Зміни спрямовано на усунення дискримінації під час отримання доступу до інфраструктури й установлення чітких дедлайнів для надання технічної інформації.

Через війну, економічну кризу та зміну аудиторних звичок понад два десятки українських телеканалів відмовилися від ефіру або перейшли в диджитал.

За час повномасштабної війни кілька десятків загальнонаціональних телеканалів скасували свої ліцензії та реєстрації. Деякі з них повністю припинили мовлення, інші відмовилися від певних технологій. Наприклад, супутникового мовлення або цифрового ефіру. Також деякі канали анульовували ліцензії на аналогове мовлення на тимчасово окупованих територіях. Розповідаємо про ці канали, які вже залишилися в історії, і тих, хто змінив свою дистрибуцію через інші технології.

14 травня на засіданні Національна рада вжила заходів реагування до суб’єктів у сфері медіа за порушення законодавства. Рішення ухвалені на підставі перевірок, моніторингів, а також аналізу поданих документів

В Україні може зрости вартість інтернету для абонентів через нову ініціативу Нацкомісії з державного регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв’язку (НКЕК). Йдеться про запровадження додаткового збору у розмірі 1,5% від доходу підприємств галузі електронних комунікацій.

Національна рада визначила дату проведення двох конкурсів на мовлення та їх учасників й оголосила одразу 7 нових конкурсів. Внесла до Переліку осіб, що загрожують нацбезпеці російського історика-блогера. На недотримання законодавства відреагувала 3-ма штрафами і 37 приписами. Схвалила зміну позивних і логотипа та видала дозволи на тимчасове мовлення. А ще – анулювала низку ліцензій та внесла зміни до Реєстру. Про ухвалені регуляторним органом на засіданні 23 квітня рішення – далі.

Vodafone Україна завершила консолідацію інтернет-провайдера «Фрінет» (торгова марка O3). Компанія викупила останні 9,4% акцій за $2 млн і стала єдиним власником провайдера. Про це йдеться в річному звіті мобільного оператора.

Нагадуємо, що з 01 квітня 2026 року розпочато звітний період подання регуляторної звітності за підсумками І кварталу 2026 року за формою № 1-Т «Сфера телекомунікацій».