Національна рада розглянула низку питань, що стосуються роботи медіаринку. Регулятор підбив підсумки трьох конкурсів і оголосив чотири нові, зареєстрував 27 медіа різних видів, розширив Перелік сервісів держави-агресора, продовжив ліцензії телеканалам і радіостанціям. Також медіарегулятор затвердив план перевірок, застосував штрафи і приписи за порушення законодавства та відзначив представників медіасфери з нагоди Дня Незалежності України. Про ухвалені рішення – далі.

У 2026 році НКЕК працює за кількома ключовими напрямами: дерегуляція ринків, захист прав споживачів, розвиток мереж і нових технологій, побудова цифрових інструментів, покращення доступу до інфраструктури та зменшення адміністративного навантаження.

Де межа між обслуговуванням власних мереж та сервісом для третіх осіб?

З’явилась нова ІПК ДПСУ від 16.07.2026 р. № 4103/ІПК/99-00-24-03-03 , прочитати можливо за посиланням - https://ipk.vobu.ua/view/48433-4103-IPK-99-00-24-03-03-IPK?utm_source

Цікава ІПК яка дозволяє зробити висновок, що зараз ДПС  продовжує вважати інтернет-провайдерів такими, що не мають права на ЄП. НКЕК - розмежовує доступ до Інтернету та технічне обслуговування мереж. Верховний Суд  вимагає встановити фактичну заборонену діяльність і дотриматися процедури документальної перевірки.

Тобто позиція ДПС і судова практика фактично розходяться. Причому станом на серпень 2026 року судова практика для провайдерів виглядає досить сильною.

Національна рада на засіданні 6 серпня розглянула результати перевірок і ухвалила рішення про застосування до медіаорганізацій  трьох штрафів. Ще один штраф отримав незареєстрований суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа за процедурою розгляду питання про вчинення грубого порушення під час дії воєнного чи надзвичайного стану. Загальна  сума штрафів – майже 230 тис. грн. Приписи застосовані до онлайн- і друкованих медіа. Радіостанції «Радіо чемпіон» призначено позапланову перевірку.

Нацрада з питань телебачення й радіомовлення надала інформацію про 184 провайдерів аудіовізуальних сервісів і їхні бази за перше півріччя 2026 року.

ОТТ-платформи продовжують нарощувати кількість абонентів. Це зростання з кожним півріччям посилюється. Цього разу за перші шість місяців року приріст склав понад 200 тисяч абонентів.

Таким чином змінюються звички споживання контенту. У цій конкуренції програють інші технології, зокрема кабель. Це стосується як загальнонаціональних, так і регіональних компаній. Зростання є лише у кількох кабельних провайдерів Харківської, Вінницької та Черкаської областей.

Необхідність внесення змін була зумовлена практикою застосування чинного Порядку та потребою вдосконалити форми документів, що подаються до медіарегулятора.

Національна рада додатково до роз’яснень щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа, які мовлять без РЧС та пояснень законодавчих вимог щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа, а також відповідно до практики розгляду заяв про реєстрацію, надає відповіді на поширені питання:

Чи підлягають реєстрації суб’єкти, що здійснюють разові прямі трансляції спортивних, мистецьких або інших подій?

Національна рада затвердила зміни до двох підзаконних актів і запропонувала громадськості обговорити проєкт Критеріїв віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа. Оголосила два нових конкурси і винесла 25 приписів. Призначила дві перевірки та вирішила анулювати запорізькому каналу ліцензію через суд. А ще дозволила змінити позивні й надала статус зареєстрованих 31 медіа. Про ухвалені на засіданні 9 липня регулятором рішення – далі.

З 01 липня 2026 року розпочато звітний період подання регуляторної звітності за підсумками І півріччя 2026 року за формою № 1-Т «Сфера телекомунікацій».

Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг (постачальники), інформація про яких включена до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (Реєстр), надають регуляторну звітність щодо здійснення діяльності у сферах електронних комунікацій через Систему електронної звітності (Система), доступ до якої здійснюється з  офіційного вебсайту НКЕК.

Інструкція користувача розміщена за посиланням

Регіональні радіостанції здобули частоти у чотирьох населених пунктах трьох областей. Оголошено два нових конкурси на мовлення. Обмежено доступ до ще шести російських медіасервісів та оновлено перелік вебсайтів раніше заборонених сервісів. Онлайн-медіа отримало штраф, а два суб’єкти – 64 приписи. Реєстр поповнився новими медіа. Про ухвалені на засіданні Національної ради 25 червня рішення – далі.

Продовжити читання

Президент України Володимир Зеленський затвердив склад конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду члена (членів) Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Про це йдеться в його указі № 507/2026.

Проаналізувавши всі відмови регулятора з січня 2025 по травень 2026 року в реєстрації за законом про «Медіа», розповідаємо про те, хто й чому не зміг зареєструватися.

За останні пів року медійний регулятор став частіше відмовляти у реєстрації, і насамперед онлайн-медіа. До осені минулого року відмови у реєстрації були поодинокими і здебільшого стосувалися зауважень до документів, несплати реєстраційного збору, або випадків, коли засновниками медіа були органи державної влади.

А тепер відмови у реєстрації почастішали та вийшли за межі формальних причин. Зокрема, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення перестала ресєтрувати блогерів та онлайн-казино, а також відмовляє у реєстрації  ютуб-, тікток- і твіч-каналам як онлайн-медіа (тому що регулятор вважає їх аудіовізуальними медіасервісами).

Окрім цього у Нацради ще існує практика, коли питання про реєстрацію не набирає достатньої кількості голосів, щоб рішення було прийняте. Тобто формально відмови немає, але компанія не отримує реєстрації. Тож проаналізувавши всі відмови регулятора з січня 2025 по травень 2026 року, розповідаємо про те, хто й чому не зміг зареєструватись.

Медіарегулятор розпочинає громадське обговорення проєкту змін до Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа. Пропозиції і зауваження до проєкту акта приймаються упродовж місяця.

НКЕК каже, що це питання євроінтеграційних зобов’язань і фінансової незалежності. Профільні асоціації не підтримують ідею з внеском.