НАЦРАДА: Як підтримати виробництво українських теле- і кінофільмів – експерти й учасники процесу шукали потрібні рішення під час круглого столу
«Підтримка вітчизняного виробника аудіовізуальної та кінопродукції: кращі європейські практики та шляхи розвитку в Україні» - круглий стіл на таку тему відбувся 17 лютого за ініціативи Національної ради в рамках Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».
Представники органів державної влади, кіноіндустрії, медіа-груп, студій-виробників, громадськості тощо обговорювали можливі механізми сприяння виробництву української кіно- і телепродукції. До участі в дискусії були запрошені і європейські експерти.
Після того як телеканали уже значною мірою відреагували на запит суспільства, знявши з показу російські мілітаризовані серіали, перед вітчизняною кіно- і телеіндустрією постав новий виклик – наповнити ефіри якісним українським різноманітним за жанром продуктом, зазначив у своєму вітальному слові Віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко. При цьому він запевнив, що уряд докладе максимальних зусиль, аби організувати якомога комфортнішу співпрацю з тими телеканалами, які візьмуть на себе відповідальність змінити сітку мовлення в сторону «наближення до українських реалій і пропагування наших здобутків і нашої боротьби».
Говорячи про інструменти, В. Кириленко зауважив, що масово застосовувати систему податкових пільг уряд не може. Натомість пропонується використовувати механізми різноманітних фінансових стимулів.
Зі свого боку голова Національної ради Юрій Артеменко зазначив, що не вірить в саморегуляцію ринку, і що досі не всі медійники відчувають зміни, що відбулися в суспільстві. Відтак, на його думку, необхідно вносити зміни до чинного законодавства, враховуючи при цьому практики інших країн.
Про дві форми фінансування українського кінематографу розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький. Одна – урядова – введення певної плати з прокатних посвідчень з кожної хвилини іноземного фільму іноземної країни-виробника. «Якщо це фільм країни-агресора, то тимчасово ця плата буде досить високою, якщо європейських країн, – плата буде меншою, і ці кошти мали би йти на підтримку українського кінематографу», - пояснив він. Також депутати розглядають можливість залучення коштів від лотерей на підтримку української культури загалом, у тому числі й кінематографу. М. Княжицький розповів про досвід Польщі й зауважив, при поєднанні власного і зарубіжного досвіду можна було б вийти на ту суму, яка могла би підтримати українське кіно.
За необхідність розширення ринку прокату українських фільмів висловився голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко. Він назвав деякі механізми, що можуть бути застосовані як система підтримки виробництва українського продукту.
Юргіс Вілчінскас, керівник відділу преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні наголосив на тому, що в Європі є достатньо добра регуляторна база, яка може стати хорошим підґрунтям для віднайдення Україною власного шляху розв’язання озвученої проблеми.
Міжнародними практиками підтримки аудіовізуального сектору на рівні Європи, а також на національному рівні окремих країн поділилися запрошені експерти Ради Європи – Саллі Броутон Мікова і Наталія Горчак. Тут мова йшла про певні ефірні квоти – часові, жанрові, фінансові, мовні тощо. На думку експертів, важливо встановити чіткі правила гри на ринку, тобто єдиний законодавчий механізм регулювання, і визначити реальні квоти, яких насправді можна буде дотриматися. Серед іншого було зауважено про достатньо високі штрафи, які є у європейських країнах за порушення медійного законодавства.
Генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко вважає за доцільне дати законодавче визначення поняття «європейське виробництво». Також найбільш дієвим способом сприяння українському кінотелевиробництву він назвав 20-відсоткове повернення ПДВ вкладених у виробництво коштів.
Обговорення під час круглого столу зачепило і питання авторських і суміжних прав, показу українських кінофільмів на телеканалах, кооперації кіно- і телевиробників, потреби проведення промокампаній для фільмів, що їх знімає вітчизняний кінематограф тощо.
Місію із аналізу та опрацювання усіх пропозицій щодо можливих механізмів вирішення окресленого питання взяв на себе медіа-експерт і журналіст Андрій Куликов.
