Асоціації провайдерів просять депутатів не включати до універсальної послуги програми місцевих комерційних мовників
Представники вітчизняної сфери платного телебачення — Асоціація правовласників та постачальників контенту, Телекомунікаційна палата України, Спілка операторів телекомунікацій міста Одеси та Одеської області, Асоціація «Укртелемережа», Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілка кабельного телебачення України — висловили свою незгоду щодо включення до складу універсальної програмної послуги (УПП) програм місцевих комерційних мовників.
Так, у попередньому варіанті нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (проект ЗУ «Про аудіовізуальні послуги»), а також у зареєстрованому проекті Закону України №3504 від 09.02.2016 щодо зміни складу УПП, зокрема, передбачено включення до складу обов'язкового пакету програм телерадіоорганізацій у багатоканальних кабельних мережах програм місцевої та регіональної категорій мовлення, які технічно приймаються на території розташування відповідної мережі.
Асоціації наголошують, що визначення УПП у цій частині проекту є неприйнятним, дискримінаційним, юридично не визначеним, зайвим, надмірним — таким, що не відповідає суспільному інтересу тапотребує виключення з тексту остаточної редакції.
У своєму колективному зверненні до народних депутатів України — членів профільного Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, Національної ради України з питань телебачення і радіомовленняпровайдери просять урахувати, що «місцеві і регіональні мовники здебільшого належать до приватного сектору економіки, так само як і місцеві телекомунікаційні мережі. Зазвичай їх кінцевими власниками є конкретні фізичні особи, які отримують від інформаційної діяльності місцевих мовників особисту вигоду у вигляді грошових доходів або політичного впливу у регіоні. Такі особи, як правило, є місцевимилідерами, що мають відношення до певної політичні сили. Отже авторами пропонується надати їм привілеї для збільшення особистого впливу та прибутків за рахунок приватних телекомунікаційних компаній. На наші глибокі переконання, держава не має права втручатися у розпорядження ресурсом приватних компаній на користь політичних і підприємницьких інтересів конкретних фізичних осіб».
«Ми не розуміємо, яким чином таку норму практично реалізувати, — йдеться в листі від провайдерів. — Стверджуємо, що завдяки розвитку технологій сигнал будь-якої телекомпанії технічно можна прийняти будь-де. Теоретично, на підставі такої норми, Нацрада може вимагати від кабельника в Ужгороді включити місцевий канал із Полтавщини».
Асоціації провайдерів вважають, що «інтереси місцевих і регіональних мовників, які відповідно до ліцензій здійснюють аналогове наземне ефірне мовлення, вже враховано у підпункті 4) нового визначення УПП указаного законопроекту. Отже, окреме визначення в підпункті 2) є зайвим».
На думку експертів, практична реалізація цієї норми може призвести до критичної ситуації. Наприклад, в Одеській області, де відповідно до Реєстру суб'єктів інформаційної діяльності Нацради є близько 40 місцевих і регіональних телеканалів. Цілком зрозуміло, що таку норму в Одесі реалізувати неможливо.
Отже, об'єднання звертаються з проханням до депутатів, Національної ради не обмежувати провайдерів-підприємців у своїх законних правах вільно володіти, розпоряджатися власним майном та виключити з тексту законопроекту «програми місцевої та регіональної категорій мовлення, які технічно приймаються на території розташування відповідної мережі».
До листа надано перелік власників місцевих телерадіоорганізацій чотирьох найбільших областей України, які, на думку асоціацій, є кінцевими отримувачами вигоди від впровадження спірної норми.
