Конкурси, реєстрації, штрафи та приписи. Моніторинг роботи Нацради за друге півріччя 2023 року
Чим займався регулятор медіасфери до кінця минулого року.
У другому півріччі минулого року медіарегулятор зосередився на нових конкурсах, які були призупинені через війну. Восени Національна рада з питань телебачення та радіомовлення провела їх із пів десятка. Серед них — конкурс на місця у державному мультиплексі МХ-7, на вільні місця у мультиплексах «Зеонбуду» серед загальнонаціональних та регіональних каналів та радіоконкус. Регулятор призначив ще й нові конкурси, які проводитимуться на початку 2024 року.
Окрім конкурсів, Нацрада проводила перевірки, реєструвала медіа, виносила нові засоби реагування (приписи та штрафи) згідно з законом «Про медіа», затвердила стратегію, розпочала реформу співрегулювання та заборонила російські сервіси.
Конкурси
МХ-7
Першим великим конкурсом, який провела Нацрада з початку повномасштабного вторгнення, став розподіл місць у державному мультиплексі МХ-7. 24 лютого 2022 року Нацрада мала розглядати питання про державний мультиплекс МХ-7 Концерну РРТ. Однак на заваді цим планам стало повномасштабне вторгнення. Улітку Концерн РРТ оголосив про готовність до запуску мультиплекса. Навіть попри те, що цифрових мультиплексах «Зеонбуду» звільнилося багато місць. Переважно через закриття всіх каналів із медіагрупи «Україна» Ріната Ахметова. А сплачувати вартість трансляції могли не всі канали. За перший рік великої війни регулятор почав видавати дозволи на мовлення в цифрі на вільних частотах. Однак із пів десятка каналів припинили мовлення у цифрі через неспроможність оплачувати трансляцію.
Мультиплекс планували запустити з 1 січня 2024 року. Канали, які отримали ліцензії, мають цілий рік для того, щоб почати мовлення. Однак Концерн РРТ зацікавлений у тому, щоб вони були готові вийти в ефір уже у 2024-му. На участь у конкурсі подавалися здебільшого канали розважальних форматів, адже інформаційним мовникам, які б отримали загальнонаціональне покриття, довелося б одразу транслювати марафон «Єдині новини». Про це конкурсантів попереджали члени Нацради.
Вільних місць у мультиплексі було 12. Однак на перемогу в конкурсі претендувало дев’ять каналів: «Сонце», «Ісландія», «Рада», «Тюсо», «Ми — Україна», «Світло» та нові канали з логотипами «УНІАН-2», «Віжн-2» та «Віжн-3». Сім із них отримали ліцензії. Натомість регулятор не підтримав канал політтехнолога Володимира Петрова «Ісландія» та канал телемагазинів «Тюсо». Незадовго до конкурсу Нацрада оголосила перевірку «Ісландії» через наявність в ефірі нецензурної лексики, Володимир Петров у своєму ефірі говорив, що «Нацрада — це непотрібний державі орган» і що «Ісландія» існуватиме, навіть якщо її позбавлять ліцензії. Канал «Тюсо» також залишився без ліцензії, хоча за нього проголосували двоє членів Нацради: Олександр Бурмагін і Юрій Зіневич. «Тюсо» — це канал телемагазинів, який отримав супутникову ліцензію на початку 2022 року. Бенефіціарною власницею каналу є Віра Симонова.
Конкурс на вільні місця у мультиплексах «Зеонбуду»
Конкурсу передувала видача нових ліцензій «Зеонбуду», що регулятор зробив на вимогу нового закону «Про медіа». Цей конкурс Нацрада оголосила майже одразу після оголошення конкурсу на МХ-7. І ті канали, які спроможні оплатити трансляцію у мультиплексі, мали вибирати. Конкурс «Зеонбуду» від МХ-7 відрізнявся одним — конкуренцією. Якщо в мультиплексі Концерну РРТ вільних місць було більше, ніж учасників, то на шість місць «Зеонбуду» подалося дев’ять компаній. І саме в ці мультиплекси й віддали свої популярні канали дві найбільші медіагрупи. До речі, Starlight media не подала жодного свого каналу в державний МХ-7. Передувало конкурсу публічне листування між державним Концерном РРТ та «Зеонбудом». Почалося з того, що після рішення про проведення конкурсу Концерн звернувся до Нацради, щоб зупинити цифровий конкурс на місця в мультиплексах оператора «Зеонбуд», окільки державне підприємство не хотіло продовжувати угоду на попередніх умовах і повідомило компанію про розірвання договору з 1 січня 2024 року. А це призведе до неможливості використання інфраструктури Концерну РРТ в роботі «Зеонбуду». У відповідь «Зеонбуд» написав, що Концерн РРТ надав недостовірну інформацію «з метою тиску на регуляторний орган, шляхом вчинення дій, що мають ознаки недобросовісної конкуренції». Нацрада публічно на ці всі листи не реагувала.
Переможцями конкурсу досить прогнозовано стали медіагрупи. У каналів «1+1» та Starlight media є потреба в отриманні ліцензій для частини своїх каналів. Наприклад, так звані дублери основних каналів, які беруть участь у марафоні «Єдині новини», — «1+1 Україна» та ICTV2 — мовлять у цифрі на підставі тимчасових дозволів, час дії яких незабаром завершиться. Також на підставі тимчасових дозволів мовлять і канали груп, які переважно показують контент у повторі: «Бігуді» й «Оце». Це вже чотири місця. А SLM ще й створив канал «Твій серіал».
Канали «1+1 Україна» та «Бігуді» на конкурс подалися від нових юридичних осіб. Раніше «1+1 Україна» представляло ТОВ «ТРК “Студія 1+1”», а «Бігуді» — ТОВ «Рєал Істейт-ТВ», які належать Коломойському та соратникам (Суркіс, Кіперман, Міндіч, Оксана Марченко, громадяни США). Власниками «Віжн 1+1» та «Віжн 4» є Світлана Міщенко, очільниця супутникової платформи Viasat, і Ярослав Пахольчук, теперішній керівник «1+1».
«Детектор медіа» вже писав про те, як канали групи «1+1» стають приватним бізнесом без Коломойського. Переведення ключових брендів на нові юридичні особи — це частина цього процесу. Третім переможцем конкурсу став «Ми — Україна+». «Детектор медіа» вже повідомляв, що власники «Ми — Україна» хочуть на додачу до свого інформаційного каналу запустити ще розважальний.
Без ліцензій залишилися канал телемагазинів «Sonata TV» (юридична особа ТОВ «Країна ТВ»), канал із Луцька «Конкурент» (юридична особа — ТОВ «Контент менеджмент груп») і канал «Новини Live» (юридична особа — ТОВ «Медіамережі»), що де-юре належить Ганні Ковальовій, яка купила торік улітку медіаактиви Вадима Столара.
Конкурс на МХ-5
Також Нацрада обрала переможців регіонального конкурсу на місця в мультиплексі «Зеонбуду» МХ-5. Особливістю цього конкурсу була найбільша конкуренція за місто Дніпро та Дніпропетровську область. Заяви на мовлення подавали чотири компанії: комунальне підприємство «Дніпровська міська студія телебачення», юридична особа каналу «Дніпро TV»; «Телерадіокомпанія “Регіон”», яка є юридичною особою каналу D1; «Перший міський телеканал. Кривий Ріг»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія “Нова”» (канал ОТВ). Нацрада не підтримала жодного з кандидатів на ці місця. Після голосування Ольга Герасим’юк сказала: «Очевидно, презентації розділили думки. Подбайте, щоб ваші презентації були більш переконливі». Ліцензію на єдине місто Дніпропетровської області — Павлоград — отримав місцевий мовник ТРК «Медіа-Інформ» (ТОВ МІ). На інші міста регулятор визначив переможців.
Найбільше місць у МХ-5 отримали: ТОВ «Твій телеканал» («ТViй») — п’ять місць у Вінницькій області; ТОВ «Інформ-юа» «Н1» — шість місць у Житомирській області, «ДВС-САТ» («Info+») — шість місць у Закарпатській області. У більшості міст конкуренції не було.
Три частоти отримав Львівський канал «НТА», який планує розширюватись у Львівській та Івано-Франківській області.
Конкурс на регіональне радіо
Його Нацрада провела в середині грудня. На конкурс виносили 26 вільних радіоканалів (для розвитку місцевих і регіональних мереж). Найбільша конкуренція була за частоти в Києві та Львові. У Києві на частоту 89,4 МГц претендувало чотири радіостанції. Перемогу здобула компанія ТОВ «Телерадіокомпанія “Можливість”», м. Слов’янськ, Донецька обл. Після початку війни у 2014 році компанія зазнала втрат, після деокупації відновила мовлення, зробила ребрендинг і змінила позивні з «Радіо Можливість» на «Радіо М». Також на цю частоту претендували: ТОВ «Радіо Мікс», Дніпро (позивні «Інформатор ФМ»), ТОВ «Кюмол», Київ, та ТОВ «Контент менеджмент груп», Луцьк.
Частоту 93,3 МГц у Львові отримало ТОВ «Мюзікрадіо», Київ (позивні «Радіо Релакс»). Також на цю частоту претендувало ПГО «Громадське радіо» «Телерадіокомпанія “Громадське радіо”», Київ, яке мовить на цій частоті на підставі тимчасового дозволу.
Ще три конкурси
У конкурсі на мовлення для розвитку загальнонаціональних мереж частоту 92,7 МГц у Ковелі Волинської області отримало «Наше радіо» (Юридична особа ТОВ «Наше радіо»). Радіостанція була єдиним претендентом на цю частоту. Ще три заявки були відхилені через порушення.
За результатами конкурсу на мовлення в ефірних багатоканальних електронних комунікаційних мережах стандарту DVB-T2 мовитимуть: ТОВ «Тайм медіа солюшин» (логотип «Розпакуй.TV»), Дніпро, та КП Івано-Франківське міське КП ТРК «Вежа» (логотип «Вежа»). Канал телеторгівлі «Розпакуй.TV» також був єдиним претендентом на частоту в Миколаївці. А на частоту в Коломиї претендувало два конкурсанти: «Вежа» та львівський канал НТА. Однак члени Нацради проголосували за «Вежу».
Конкурси триватимуть і надалі. Нацрада оголосила три нові конкурси на радіо- і місцеве телемовлення, ще два конкурси на місцеве та регіональне мовлення (на три ТВК та у мультиплексі МХ-5), два радіоконкурси для місцевих та загальнонаціональних мереж. А окрім цього ще й конкурс на цифрове радіо у Києві, яке фактично не працює.
Приписи та штрафи за новим законом
Ще у першому півріччі Нацрада відновила проведення перевірок і ухвалила відповідні акти. У першу чергу перевіряли компанії, термін дії ліцензій яких завершувався, також ті, які не вели мовлення на супутнику абощо, а також дотримання правил мовлення у дні пам’яті та жалоби.
Відповідно до нового закону «Про медіа», Нацрада як засоби реагування на порушення застосовувала приписи та штрафи. Припис — це нове явище для українського телерадіоринку. Адже раніше на порушення Нацрада реагувала попередженнями. І наявність кількох попереджень могла бути приводом для непродовження ліцензії. Тому фактично і припис більшість мовників сприймали так само як попередження, надавали свої пояснення та просили не застосовувати до них цей засіб реагування. Але регулятор прийняв позицію, що незалежно від причин, якщо є порушення, то вони виносять припис.
Згідно з законом «Про медіа», припис — це захід реагування, покликаний застерегти суб’єкта від нових порушень. Основна мета цього механізму — відійти від винятково каральної системи. Незгодний суб’єкт може подати зустрічну заяву й викласти своє бачення проблеми. Якщо Нацрада з ним погодиться, то скасує такий припис. У кожного типу суб’єктів буде свій ліміт приписів (наприклад, п’ять за рік). Після них у дію вступає наступна ланка реагування — штрафи. У вересні Нацрада вперше винесла припис через порушення в день пам’яті, а у жовтні — «Країні ФМ». 4 грудня припис отримала Редакція міськрайонного радіомовлення «Радіо-Лубни» з міста Лубни Полтавської області. 11 грудня приписи отримали державний канал «Рада» та канал «Так TV» (юридична особа ТОВ «Корона Санрайс»), а 21 грудня приписи отримали «Радіо Магніт» (юридична особа — ТОВ «ТРК «Магніт»), «Богуслав-FM» (ТОВ «Богуславська інформаційна агенція») та «Бліц-FM» (ТОВ «Рекламно-інформаційне агентство «Бліц»).
Окрім приписів, Нацрада застосовувала штрафи. Насамперед через відсутність мовлення. Це вважається значним порушенням. Однак у тому, як ці штрафи застосовував регулятор, є питання. Найбільш неоднозначне пов’язане з ситуацією з «Апострофом TV». Регулятор призначив штраф за відсутність мовлення. Однак сам канал не мовив у стандарті HD, а мовлення в SD не припиняв. Представник «Апостроф TV» сказав, що, на його думку, відсутність мовлення за одним стандартом не можна класифікувати як повну відсутність мовлення. Після пояснень регулятор зменшив суму штрафу зі 100 тисяч 500 грн до 33 тисяч 500 гривень (мінімальна сума, передбачена законом). «Апостроф TV» вирішив звернутися до суду, щоб суд зміг розв’язати цю колізію.
Також штраф за відсутність мовлення отримало ТОВ «Радіо ТТВ» з Кропивницького (13554 гривні 20 копійок), канали FashionTV та «#Наше ретро» (юридичні особи — ТОВ «Наше медіа» і ТОВ «Фешн ТВ-Україна») з Чернівців (регулятор призначив штраф кожному з каналів у розмірі 100500 гривень). Ситуація з останніми каналами також вийшла досить показовою. Адже після призначення штрафу Нацрада зареєструвала дві нові юридичні особи — ТОВ «Наші телеканали» і ТОВ «ФТВ — Юкрейн» із Чернівців, які планують інтернет-мовлення з логотипами тих каналів, що отримали штрафи: «#Наше ретро» та FashionTV. Тобто попередні компанії, на яких є штраф, можуть уже не мовити.
Також регулятор призначав штрафи за відмову у проведенні перевірки каналу О-TV (юридична особа ТОВ «Музичний канал «О-ТВ», належить Вадиму Рабіновичу та Андрію Альошину) та «Радіо 49 паралель» (ТОВ «Сорок дев’ята паралель», компанія належала Володимиру Калініну, однак цьогоріч змінила власника, і тепер її бенефіціар — Азіз Мехрієв з Узбекистану). Обидві компанії не ведуть мовлення. І при спробі виконати перевірку Нацрада не знайшла їх за адресами, вказаними у реєстрі. Тому представники Нацради склали акти про відмову від перевірки. Це вважається грубим порушенням. І відповідно до ч.6 ст.104 Закону України «Про медіа» Нацрада призначила перевірку повторно. Після другої спроби провести перевірку регулятор призначив штраф. Для каналу «О-TV» — це 502 тисячі гривень.
А штраф у розмірі 268 тисяч гривень через нецензурну лексику отримав канал «Ісландія». Рівень суспільної небезпеки регулятор визначив як високий, оскільки програми з нецензурною лексикою вийшли в час, коли їх могли дивитися діти. Згідно з законом «Про медіа», це значне порушення. Для нього регулятор визначив найвищий штраф 268 тисяч гривень.
Це не одна перевірка через лайку в ефірі, адже такі випадки в ефірі «Ісландії» продовжились, і Нацрада знову призначила нову перевірку. Її результати розглядатимуть у цьому році. Так само як і інших. А регулятор призначив повторну перевірку херсонському каналу Kratu (юридична особа ТОВ «Реал-медіа»). Його представників також не вдалося знайти за місцем реєстрації. Представники регулятора склали акт про відмову.
Перевірка чекає на 5 канал через ефір програми «Рандеву з Яніною Соколовою» 4 листопада, де гостею була колишня народна депутатка, мовознавиця Ірина Фаріон. Під час згаданого ефіру мовознавиця сказала, що категорично не сприймає російськомовних військовослужбовців ЗСУ і не може назвати їх українцями. Це викликало обурення серед українських захисників і в суспільстві загалом.
Реєстрації
Левова частина питань, які Нацрада розглядала на своїх засіданнях, стосувалася реєстрації. Найбільш активно реєструється преса, це можуть бути одразу з пів сотні реєстрацій. Також звернули увагу на реєстрацію і загальнонаціональні інтернет-видання. Наприклад, зареєструвалися «Українська правда», «Інтерфакс», NV, ІМІ, «Заборона», «Коментарі», «Укрінформ», «Букви», «Главред», «Еспресо». З-поміж медіагруп свої інформаційні сайти як окремі онлайн-видання зареєстрували група «Інтер» («Подробності») та StarLight Media («Факти»). Реєстрацію у Нацраді отримав і «Детектор медіа». У законі «Про медіа» передбачається розроблення відповідних критеріїв, щоби класифікувати онлайн-медіа та відокремлювати їх від інших інтернет-ресурсів (наприклад, онлайн-магазинів тощо). Ці критерії має створити орган співрегулювання, Нацрада вже почала його формувати. Натомість поки що регулятор реєструє як медіа і сторінки у соцмережах, і ютуб- і телеграм канали.
Ще одна тенденція, яка триває, — телевізійні канали відмовляються від супутникового мовлення і реєструються за технологією ОТТ. Раніше ті, хто хотів почати мовлення та ввійти до мереж провайдерів, мав отримати ліцензію. Найчастіше це була супутникова ліцензія, Тепер закон «Про медіа» дає можливість каналам, які мовлять без використання радіочастотного спектра, зареєструватись як суб’єкт у сфері медіа та обрати технологію. Це дає змогу зменшити витрати на трансляцію.
Нацрада змінила технологію мовлення для каналів ТОВ «ТРК «Корисне ТБ» («Дача» та «Епоха»), ТОВ «Дорослі канали» (Bolt) і ТОВ «Віа Медіа» («Cine+», «Cine+trailers», «Cine+Kids», «Cine+legend», «Cine+hit»), Filmuadrama (юридична особа ТОВ «Справжні канали»), «КусКус» і «36,6 TV» (юридична особа ТОВ «Здорове ТБ»), Star cinema (юридична особа ТОВ «Стар ТБ»).
За останні пів року зареєстровані найбільші ОТТ-сервіси. Серед них Megogo, «Київстар ТВ» та Sweet.tv, Volia TV, YouTV, Omega TV, «Ланет ТВ».
Ще одна категорія реєстрантів — це іноземні канали. Раніше іноземним каналам, щоби провайдери платного телебачення могли легально транслювати їх у своїх мережах, потрібно було потрапити до списку адаптованих каналів, які відповідають Європейській конвенції про транскордонне мовлення й українському законодавству. Однак після набуття чинності закону «Про медіа» дозволяється ретранслювати без обмежень канали з країн ЄС. Решта іноземних медіа мають зареєструватись у Нацраді. Перелік втратив силу і ті, хто не з ЄС, мав реєструватися. Серед іноземних каналів є як власне мовники з інших країн, так і українські мовники, які мають іноземну реєстрацію. Тож торік Нацрада зареєструвала канали Discovery, «Поверхності» та Рудольфа Кірноса тощо.
Реформа співрегулювання
Восени минулого року набула чинності одна з головних новацій закону «Про медіа» — створення органів співрегулювання. Вона передбачена законом «Про медіа». Адже раніше було суто державне регулювання (наприклад, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення), а також різні органи саморегулювання (наприклад, Комісія з журналістської етики, Незалежна медійна рада, Індустріальний гендерний комітет із реклами тощо). Наявні саморегулювальні органи не створили правил, прийнятих усією спільнотою та індустрією. Тому в новому профільному законі було вирішено запровадити новий механізм — співрегулювання, яке має об’єднати саморегулювання медіа та державне регулювання. Нацрада й далі буде медійним регулятором. Однак органи співрегулювання матимуть повноваження розробити кодекси (правила) створення та поширення інформації у сферах спільного регулювання.
Законом передбачено створення п’яти органів спільного регулювання в різних сферах. У трьох із цих сфер уже обрали робочі групи: в аудіовізуальній сфері до неї увійшли представники медіагруп, Суспільного, Megogo тощо; в аудіальній сфері до неї також увійшли представники найбільших радіогруп, Суспільне та Megogo, а у сфері онлайн-медіа — 12 осіб, зокрема й представники «Детектора медіа». Вони мають зареєструвати органи співрегулювання та ухвалити їхній статут. Надалі членом органу спільного регулювання у певній сфері медіа може стати будь-який ліцензіат, реєстрант чи об’єднання підприємств-суб’єктів. Вони мають подати заяву на вступ. Детальніше про органи співрегулювання читайте у матеріалі «Детектора медіа».
Заборонені російські сервіси
Нацрада розпочала складати перелік сервісів агресора. Закон «Про медіа» встановив особливі умови роботи під час збройної агресії Росії. Тому Нацрада розпочала формувати Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресорки. До нього потрапляють платформи, включені до державних реєстрів держави-окупантки, які використовують мову держави-агресорки за замовчуванням, правила та політики яких базуються на національному законодавстві держави-агресорки. Такі сервіси блокують. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, виносить рішення про обмеження доступу до цих вебсайтів. Використання мобільних застосунків цих сервісів також заборонене. Програмне забезпечення цих сервісів не можна встановлювати.
У переліку — 22 російських сервіси: Ivi, Tvigle, Рremier, Start, More та «Окко», 24ТВ (24TV), «Амедиатека» (Amediateka), Baskino, Filmix, HD Rezka, Kinogo, Kinokrad, Kinotochka, KinoZapas, Kion, Viju, «ГидОнлайн», «Лайм HD TV — бесплатное онлайн ТВ» (Laim HD TV — besplatnoe onlain TV), «Смотрёшка» (Smotreshka), «Триколор Кино и ТВ онлайн» (Trikolor Kino i TV onlain), «Цифровое ТВ 20 каналов бесплатно» (Tsifrovoe TV 20 kanalov besplatno).
Території з особливим режимом мовлення та «Армія ТБ»
У вересні Національна рада з питань телебачення та радіомовлення затвердила Перелік територій з особливим режимом мовлення. Після останніх змін до закону «Про медіа» регулятор уже не зможе видавати тимчасові дозволи на загальнонаціональне мовлення. Тепер ці дозволи прив’язані до територій з особливим режимом мовлення. Усі канали, які отримали тимчасові дозволи на мовлення в цифрі на рік, після того, як цей термін спливе, повинні будуть подаватися на конкурс. До цього переліку ввійшли переважно прикордонні та прифронтові території. Але є й винятки. А Міністерство оборони пропонувало зробити всю територію України територією з особливим режимом мовлення саме для медіа міністерства.
«У нас була довга дискусія щодо такого підходу, — сказав член Нацради Олександр Бурмагін. — Я не згоден з таким підходом. Він розбалансує систему видачі тимчасових дозволів. Він створить для медіа Міністерства оборони неконкурентні переваги».
Олександр Бурмагін голосував проти. Однак рішення все одно було прийняте шістьма голосами присутніх членів Нацради.
Після цього рішення Нацрада анулювала ліцензію телеканалу Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України «Армія ТБ». У березні 2022 року, ще до того, як закон «Про медіа» набув чинності, студія отримала супутникову ліцензію на запуск каналу «Армія ТБ».
А це порушувало питання правомірності створення ще одного державного каналу вже після реформи роздержавлення. У законі «Про медіа», який набув чинності 31 березня, є стаття 125, присвячена медіа Міністерства оборони. У ній ідеться про право засновувати друковані та онлайн-медіа, а також про право створювати «суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа для задоволення інформаційних потреб населення територій з особливим режимом мовлення». Тому канал мовитиме на підставі тимчасового дозволу по всій Україні.
До того ж наприкінці року Нацрада без конкурсу своїм рішення перевела «Армію ТБ» у державний мультиплекс МХ-7. У мультиплексі ще є місця. І скорше за все їх займуть два суспільні мовники: «Суспільне. Спорт» і «Суспільне. Новини». Їх Нацрада не допустила до конкурсу через колізію у законодавстві щодо сплати конкурсного збору.
Тож у 2024-му Нацраду чекають нові виклики з імплементацією норм закону «Про медіа», створення органів співрегулювання, конкурси, набуття чинності вимог щодо мовних квот, запуск електронного кабінету. У цьому році збільшиться і фінансування медіарегулятора на 69,5 млн грн у порівнянні з минулим роком.
