Медіарегулятор на засіданні 24 липня скасував два конкурси на цифрове мовлення: на вільних каналах у Дніпропетровській області й у загальнонаціональній мережі МХ-7. Визначив дату проведення двох конкурсів на мовлення – в багатоканальній мережі на 43 ТВК у м. Києві та на 4 радіочастоти у населених пунктах Житомирської, Львівської і Харківської областей. За результатом громадського обговорення оновлено форми подання заяви на продовження терміну дії ліцензії. Також запропоновано передбачити у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа можливість друкованим виданням зазначати свою тематичну спрямованість. У Реєстрі з’явилося 35 нових медіа. До чотирьох медіа застосовано заходи реагування через порушення законодавства.

Медіарегулятор оголосив новий радіоконкурс, на який виніс 15 частот у 9 областях, розширив перелік медіасервісів, доступ до яких в нашій країні обмежено, проаналізував результати перевірок, на підставі чого застосував заходи реагування, поповнив Реєстр 29 медіа різних видів і продовжив низці компаній ще на 10 років ліцензії. Про рішення, ухвалені на засіданні 17 липня, – далі.

Регулятор підбив підсумки конкурсів на радіомовлення і цифрове телебачення в Одеській області та запропонував 3 частоти на новий конкурс. Двом радіостанціям тимчасово призупинив ліцензії, а деяким медіа продовжив їх ще на 10 років. Виніс 10 приписів і застосував штраф. Погодив зміну позивних, а також зареєстрував нові медіа різних видів. Про ухвалені регулятором рішення на засіданні 3 липня – далі.

Кого і за якими критеріями моніторить медійний регулятор, навіщо була створена особлива процедура щодо засобів реагування на період воєнного стану і чи можна провайдерам транслювати канали Viasat.

Національна рада оголосила нові конкурси – на FM й цифрове телевізійне мовлення, призначила дві перевірки, винесла два приписи й видала два дозволи на тимчасове мовлення. Низці компаній продовжила ще на 10 років ліцензії, а також зареєструвала 32 нових медіа різних видів, серед яких багато спортивного й медичного спрямування. Про ухвалені регулятором на засіданні 26 червня рішення – далі.

НКЕК продовжує системну роботу, спрямовану на забезпечення доступу громадян до якісних електронних комунікаційних послуг.

Один із важливих практичних інструментів — QoS tool – Speedtest, створений НКЕК спільно з міжнародною компанією Ookla. Завдяки цьому сервісу кожен охочий може:

✔ самостійно перевірити фактичну швидкість свого Інтернет-з’єднання;
✔ у разі виявлення невідповідностей — звернутися до провайдера для врегулювання ситуації.

Розпочинається процес з оновлення складу наглядового органу НСТУ. Медіарегулятор оголосив конкурс на місцеве цифрове телемовлення на Хмельниччині, відреагував на порушення законодавства штрафами й приписами, зареєстрував нових суб’єктів у сфері медіа, видав дозволи на тимчасове мовлення й продовжив низку ліцензій. У Переліку заборонених осіб опинилася ще одна російська особа – підсумки засідання Національної ради від 12 червня.

ТОВ ВКФ «Запорожелектронснаб» не зареєструвалась після вступу в силу закону «Про медіа».

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення застосувала штраф до компанії ТОВ ВКФ «Запорожелектронснаб», яка працює провайдером і надає послуги телебачення. Таке рішення регулятор ухвалив на засіданні 12 червня.

Офіс ефективного регулювання BRDO проаналізував ринок фіксованого Інтернету України і виявив 30% падіння доходів у четвертому кварталі 2024 року. Це відбулося на тлі трактування ДПС про заборону спрощеної моделі оподаткування для інтернет-постачальників. Результати аналізу представлені в оновленому дашборді BRDO на основі регуляторної звітності НКЕК.

Регулятор визначив переможців конкурсу на цифрове телевізійне мовлення на Полтавщині, озвучив дату конкурсів на вільних радіоканалах і цифрове телевізійне мовлення на Одещині та оголосив новий. Ще шість ресурсів опинилися в переліку заборонених медіасервісів. На громадське обговорення пропонується нормативно-правовий акт. Інформаційне середовище поповнилося 97 новими медіа та 5 провайдерами. А ще – заходи реагування, дозволи на тимчасове мовлення, продовження ліцензій – про рішення Національної ради від 29 травня.

Всі великі телеком-об’єднання мають намір відстоювати порушення своїх інтересів вже у парламенті

Телеком-регулятор через Кабмін все ж подає до Верховної Ради свій законопроєкт про так звану «незалежність». Як писав Mind його норми зобов’яжуть індустрію платити ще один «податок» – внесок на регулювання в розмірі до 1,5% від доходу компаній.

Зібрані кошти мають йти у спеціальний фонд на утримання Нацкомісії комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).

В НКЕК, яка і розробила цей документ, необхідність нового збору аргументують постійним недофінансуванням з держбюджету. Тож пропонують ідеальний для себе вихід: взагалі відмовитися від коштів із держбюджету та збирати гроші з ринку. 

22 травня 2025 року відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» за результатами таємного голосування членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку Головою НКЕК обрано Лілію Володимирівну МАЛЬОН.

НКЕК продовжує працювати над забезпеченням доступності універсальних електронних комунікаційних послуг на всій території України. 

Що відбулося? 

07 травня 2025 року НКЕК прийняла рішення № 298 «Про визначення територій такими, на яких має бути здійснено забезпечення доступу до універсальної електронної комунікаційної послуги (послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет у фіксованому місці)». Рішенням затверджено перелік територій, де наразі відсутній фіксований широкосмуговий доступ до мережі Інтернет, а також відсутні плани операторів щодо розгортання відповідних мереж на комерційних засадах у 2025 році. Це унеможливлює реалізацію права споживачів на отримання універсальних електронних комунікаційних послуг, передбачених Законом України «Про електронні комунікації».

Медіарегулятор назвав переможців двох радіоконкурсів і оголосив два нові конкурси на телевізійне мовлення у цифрі. Призначив своїх представниць у кількох областях, вніс зміни до складу універсального медіасервісу на Рівненщині, видав приписи друкованим медіа за порушення законодавства.

П’ять мовників отримали дозволи на тимчасове мовлення, а ще три радіостанції – продовження своїх ліцензій на мовлення. Серед зареєстрованих медіа – 7 друкованих і 54 онлайн.

Докладніше про рішення регулятора – далі.

 Інтернет-провайдер WestNetwork із міста Полонне, що на Хмельниччині, в суді довів неправоту Державної податкової служби щодо заборони роботи на спрощеній системі оподаткування.

Мабуть, не є секретом, що податківці критично ставляться до спрощеної системи оподаткування та звітності. Вважають її способом ухилення від сплати податків, особливо коли мова йде про фізичних осіб – підприємців. Час від часу під «немилість» фіскалів потрапляє то одна, то інша галузь. У 2024 році податкові органи почали цілеспрямовано анульовувати реєстрацію платників єдиного податку, що надають послуги з доступу до мережі “Інтернет”.

Нові логотипи й позивні. Оновлення складів Робочої групи провайдерів аудіовізуальних сервісів та універсального медіасервісу. Дозволи на тимчасове мовлення й відступ від умов ліцензії. Анулювання трьох ліцензій і скасування п’ятьох реєстрацій. До зареєстрованих раніше додано понад 80 нових медіа різних видів. Про рішення, ухвалені на засіданні Національної ради 10 квітня, – далі.

31 березня 2025 року НКЕК ухвалила рішення про оприлюднення Звіту за 2024 рік, який містить основні показники та тенденції ринків електронних комунікацій і поштового зв’язку. 

Зв’язок у цифрах: ключові показники 2024 року

 Загальні доходи від надання послуг зв’язку склали 154,4 млрд грн, з них:

• доходи від мобільного зв’язку – 68,5 млрд грн (зростання на 11,1 % порівняно з 2023 роком); 
• доходи від фіксованого голосового зв’язку – 3,75 млрд грн (зростання на 12,5 %); 
• доходи від фіксованого Інтернету – 22,7 млрд грн (зростання на 6,5 %); 
• доходи від послуг поштового зв’язку – 44,9 млрд грн (зростання на 35,2 %). 

Національна рада обрала переможців у радіоконкурсах на 14 частотах у різних куточках України, оголосила конкурс на цифрове телевізійне мовлення у Запоріжжі. Також регулятор оновив список вебсайтів заборонених на території України медіасервісів, запропонував для громадського обговорення проєкт порядку обрання членів Наглядової ради суспільного мовника, зареєстрував нові медіа. Про рішення, ухвалені 27 березня медіарегулятором, – далі.