Коли Україна вимкне аналогове телебачення і в чому дилема?

. Опубликовано в Новости за 2015г

Україна не перейде остаточно на цифрове телебачення, доки не вимкне аналоговий сигнал. Коли та за яких умов це можна зробити – таке галузеве питання дискутувалося і на цифрових слуханнях у Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики, і на ІХ міжнародному форумі «Цифрове мовлення в Україні». MediaSapiens узагальнив міркування учасників процесу та причини зволікання.

4G проти аналогового ТБ

17 червня поточного року завершився період, за який Україна разом з іншими країнами Європи, Азії та Африки мала перейти на цифровий стандарт ефірного телемовлення відповідно до міжнародних зобов’язань за угодою «Женева-2006». Однак цього так і не сталося. Українське телебачення продовжує паралельно мовити в аналоговому і цифровому стандартах, а вимкнення аналогового ТБ перенесено на поки що не визначений строк.

Згідно із цьогорічною редакцією Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, ухваленого Нацрадою, вимкнення аналогового телебачення в Україні має здійснюватися в чотири етапи і в такі строки:

- І етап: м. Київ, Київська, Житомирська, Рівненська, Волинська, Львівська, Закарпатська області, Автономна Республіка Крим та м. Севастополь - із 17 червня 2015 року;

- ІІ етап: Івано-Франківська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька, Одеська області – з 31 грудня 2015 року;

- ІІІ етап: Полтавська, Тернопільська, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька області - з 30 червня 2016 року;

- IV етап: Луганська, Донецька, Чернігівська, Харківська, Сумська області - з 31 грудня 2016 року.

Де-юре перший етап уже настав, але вимкнення аналога так і не розпочалося. У першу чергу мали вимикати ті аналогові передавачі, щодо яких надходили б скарги від наших сусідів на завади їхнім цифровим передавачам. Але жодної такої скарги, за даними Нацради на «Українського державного центру радіочастот», Україна поки що не отримала.

Чинний План використання радіочастотного ресурсу, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 9 червня 2006 року № 815, передбачає кінцеву дату використання аналогового телерадіомовлення 1 січня 2016 року. До кінця року до нього необхідно внести зміни і подовжити цей строк, адже аналогове мовлення так і не вимкнено.

У державних регуляторів – Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (Нацрада) та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) – є різні міркування щодо строків.

Ще 11 червня Нацрада запропонувала зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу, а саме – продовжити використання частот метрового діапазону для аналогового ТБ до 1 січня 2017 року (за винятком Донецької, Луганської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей), а дециметрового діапазону - до 1 січня 2019 року. Втім, уже 20 серпня Нацрада, розглянувши проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України», запропонувала пересунути строк: визначити кінцевою датою використання в Україні аналогового телевізійного мовлення в усіх діапазонах 30 червня 2018 року. 24 вересня, повторно розглянувши проект постанови Кабміну, Нацрада знову надала ту саму пропозицію.

Проте поряд з намірами Нацради максимально подовжити термін використання аналогового телебачення є наміри держави впровадити у 2017 році в Україні мобільний зв’язок четвертого покоління (4G). Саме це проголошено в указі Президента України № 445/2015, на виконання якого 11 листопада Кабінет Міністрів прийняв розпорядження № 1232-р «Про затвердження плану заходів щодо впровадження системи рухомого (мобільного) зв’язку четвертого покоління». Урядовий документ передбачає, що до червня 2017 року має бути вивільнено від телебачення для впровадження технології LTE смугу частот у діапазоні 790-862 МГц (перший цифровий дивіденд – 61-69 ТВК) і затверджено план заходів щодо вивільнення смуги частот у діапазоні 694-790 МГц (другий цифровий дивіденд – 49-60 ТВК). Для прикладу: в смузі першого цифрового дивіденду зараз задіяні 25 частот для цифрового телебачення і 89 частот – для аналогового, уточнює член Нацради Олег Черниш.

Член Нацради Олександр Ільяшенко каже, що різні відомства зійшлися на думці, що вивільнення цифрового дивіденду неможливе без вимкнення аналогового сигналу. «Тобто йдеться про відключення аналогового сигналу у 2017 році», - пояснює він. Попри те, що в урядовому розпорядженні вказано чітку дату: червень 2017 року, Нацрада продовжує дискусію з НКРЗІ щодо відстрочки вимкнення аналогового ТБ. Вона запропонувала своїм рішенням середину 2018 року, НКРЗІ наполягає на середині 2017 року, тоді як деякі члени Нацради (зокрема, Олександр Ільяшенко) пропонують компромісний варіант між пропозиціями НКРЗІ та Нацради – грудень 2017 року. Можливо, саме цей компроміс знайде відображення у новому Плані використання РЧР.

Хто вимагає прискорення

Відстрочки у вимкненні аналогового сигналу не тішать тих мовників, які вже чотири роки оплачують послуги з трансляції свого сигналу як у цифрі, так і в аналогу. За оцінкою телевізійної групи StarLightMedia, весь телевізійний ринок цього року витратить на розповсюдження сигналу телеканалів 950 млн грн, з них 400 млн грн. - на аналогову трансляцію, 300 млн грн. (з урахуванням нових тарифів і знижок «Зеонбуду») – на цифрову, 250 млн грн. – на супутникову. При очікуваних доходах телеринку від реклами на рівні 3 млрд грн. (підрахунки StarLightMedia) індустрія витратить фактично третину своїх доходів на доставку сигналу до споживачів.

На думку представників StarLightMedia, це надмірні витрати, тож вона вимагає вимкнути аналогове мовлення вже у 2016 році. «Немає жодних підстав для продовження мовлення в аналогу до 2018 року, окрім інтересів мобільних операторів, які мають відбити свої витрати на 3G до того, як їм нададуть ліцензії на 4G(після вимкнення аналогового ТБ «цифровий дивіденд» має перейти до мобільних операторів. – Ред.)», - вважає генеральний директор телеканалів М1 і М2 (StarLightMedia) Валентин Коваль.

Директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов каже, що вже зараз можна абсолютно безболісно вимкнути близько половини аналогових передавачів – там, де є цифрове ефірне покриття. «Ми хочемо пошвидше відмовитися від аналогового сигналу», - каже він. Втім, відмовлятися від своїх аналогових ліцензій StarLightMedia поки не поспішає – чекає «відмашки» від Нацради для всього ринку. «Проблема галузі – як в анекдоті про партизанський загін зі зрадником», - каже пан Гречанінов, натякаючи на те, що знайдеться телегрупа, яка на шкоду конкурентам не вимикатиме аналоговий сигнал добровільно, попри те, що це буде економією витрат.

Нацрада в Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору на 2016 рік може врахувати пропозицію Федора Гречанінова дати можливість аналоговим мовникам відмовлятися не від цілих ліцензій, а від окремих аналогових частот, і пропозицію директора з розвитку мережі мовлення групи «1+1 медіа» Андрія Мальчевського зменшити потужності аналогових передавачів мовників.

До речі, в Росії, яка відклала вимкнення аналогового сигналу на середину 2018 року, нещодавно презентували нову стратегію, згідно з якою мовники самі мають визначати дату і відключати аналоговий сигнал, зауважив Олег Черниш.

У вимкненні аналогового сигналу зацікавлений і провайдер-монополіст цифрового ТБ «Зеонбуд». «За нашими прогнозами, відключення можна починати в січні 2016 року, а завершити до кінця 2016 року», - каже в. о. гендиректора «Зеонбуду» Ірина Аляб’єва. Тобто в «Зеонбуду» і StarLightMedia точка зору практично однакова.

Регіональні мовники, які володіють цифровими ліцензіями, теж чекають вимкнення аналогу. Співвласник і генеральний продюсер миколаївського телеканалу «Так TV» Гліб Головченко вважає, що це слід зробити 1 січня 2016 року. Але «Так TV» взагалі не має аналогової ліцензії – тільки цифрову, і його не обходить доля колег, які таких ліцензій не отримали.

Колега пана Головченка Юлія Винокур, директор тернопільської регіональної телекомпанії ТV-4, яка мовить паралельно в аналогу та в цифрі, каже, що її компанія була готова до вимкнення ще три року тому. «Ми готові й зараз, але чи готові глядачі?», - питає вона. На її думку, вирішити питання вимкнення потрібно на рівні Президента України. «Держава має захищати своїх мовників і своїх глядачів», - наголосила вона.

Чому не можна вимкнути аналог прямо зараз?

Мережа цифрового телебачення стандарту DVB-T2 компанії «Зеонбуд» у складі чотирьох мультиплексів працює в Україні вже чотири роки. То чому б не вимкнути аналог прямо зараз? Цьому перешкоджають низка факторів.

1. Монополізм ринку доставки цифрового ефірного сигналу DVB-T2 компанією з непрозорою схемою власності. Усі наявні в Україні чотири цифрові мультиплекси контролюються «Зеонбудом», власником якого є кіпрська компанія «Планбрідж лімітед», бенефіціари якої публічно досі не оприлюднені. Ринок припускає, що власниками цифрового провайдера можуть бути Олександр Янукович, Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ. Чи можемо ми вимкнути аналогове телебачення, оператором якого є державний Концерн РРТ, і залишити цифровий «рубильник» у приватних руках осіб, які не хочуть себе назвати? Очевидно, що в такому разі виникне пряма загроза національній безпеці. Питання демонополізації та прозорості провайдера/оператора – предмет окремої дискусії, але без вирішення цього питання рухатися далі неможливо.

2. Відсутність державного впливу на монопольного провайдера. Так, 3 грудня Антимонопольний комітет України своїм рішенням оштрафував «Зеонбуд» за зловживання монопольним становищем на 44 млн грн. Але до цього рішення АМКУ йшов чотири роки, з них цілий рік минув від моменту визнання «Зеонбуду» монополістом. І при цьому немає гарантій, що штраф таки буде сплачено, адже «Зеонбуд» має намір оскаржити це рішення АМКУ (як оскаржує всі інші рішення державних органів, які суперечать його інтересам). Крім того, Нацрада у 2014 році півроку добивалася скасування «Зеонбудом» кодування сигналу телеканалів. А питання наповнення мультиплексів (наприклад, розширення їх ємності) Нацрада не може вирішити самостійно без відповідної заяви «Зеонбуду», оскільки ліцензування «Зеонбуду» відбувається за процедурою ліцензування кабельних провайдерів. Тобто потрібні і зміни до законодавства, і політична воля для державного впливу на «Зеонбуд».

3. Відсутність доступу значної частини населення до цифрового телебачення. Наразі досі немає достовірних даних про покриття населення цифровим сигналом. Лише в грудні офіс Ради Європи в Україні та «Український державний центр радіочастот» нарешті підписали угоду про розробку УДЦР за кошти Ради Європи методики вимірювання покриття та розробку стандарту DVB-T2. Є Наступного року покриття нарешті можливо буде достовірно виміряти, і якщо воно виявиться недостатнім, державі слід подбати про те, щоб у людей в «білих зонах» з’явилася альтернатива аналоговому ефірному телебаченню. Водночас держава має подбати про малозахищені верстви населення, яким у 2012 році не дісталися безкоштовні сет-топ-бокси (тоді держава надала таким категоріям 885 тис. пристроїв). Потрібно знову порахувати кількість осіб і передбачити на їх субсидування тюнерами кошти в державному бюджеті. У проекті бюджету на 2016 рік ця програма видатків відсутня.

4. Відсутність цифрових ліцензій у понад 130 діючих аналогових мовників. Якщо вимкнути аналог прямо зараз, вони втратять можливість продовжити свою діяльність. Директор місцевої телерадіокомпанії «Чернівці» Геннадій Сергєєв вважає, що для відключення аналогу потрібна згода індустрії. «Ці порушення потрібно вже давно врегулювати. Хіба складно зібратися для вирішення цього питання Нацраді, УДЦР та «Зеонбуду»? Тоді було б рішення проблеми і згода індустрії. Але цього не сталося. Чому не будується регіональний мультиплекс? Чому такі канали, як наш, не можуть увійти в мультиплекс «Зеонбуду»? Чому не можна провести перевірки серед тих каналів, які мають цифрові ліцензії та не забезпечують належного мовлення?», - питає пан Сергєєв. Відтак, держава має знайти спосіб забезпечити аналогових мовників цифровими ліцензіями, а якщо такої можливості не знайдеться (не вистачить частот і місць у мультиплексах) – справедливо компенсувати їм вимушене припинення мовлення.

Геннадій Сергєєв, ТРК «Чернівці»

5. Частотне перепланування і міжнародна координація. За словами генерального директора УДЦР Володимира Корсуна, протягом 2016 року триватиме перепланування існуючої багаточастотної мережі «Зеонбуду» (MFN) на синхронні одночастотні мережі (SFN) та міжнародна координація з нашими сусідами. У результаті цього для України має бути забезпечено частотний ресурс для щонайменше п’яти загальнонаціональних цифрових мультиплексів (одночастотних – SFN) і частотний ресурс для малопотужних локальних мультиплексів. Тільки після перепланування цифрове мовлення запрацює в тому режимі, який дозволить безболісно вимкнути аналог.

Ці п’ять факторів виникли не зараз, а залишаються актуальними вже чотири роки, доки працює мережа «Зеонбуду». Й досі майже ніяких зрушень у цих напрямках немає, попри те, що «Женева-2006» зобов’язувала Україну вимкнути аналоговий сигнал до 17 червня 2015 року. Чомусь для держави «цифра» не є питанням номер один у сфері інформаційної безпеки. Міністерство інформаційної політики опікується відновленням аналогового мовлення на Донбасі, ігноруючи питання переходу на «цифру». Потуги Нацради відстрочити цифровий перехід ще на два з половиною роки виглядають як спроба відкласти проблеми в часі замість їх вирішення.

Координувати перехід на «цифру» потрібно на урядовому рівні. 27 жовтня віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко ніби доручив створити міжвідомчу групу з питань «цифри» під головуванням Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Але, щоб ця група мала вплив, її статус потрібно затвердити урядовим розпорядженням, включити до її складу представників індустрії та зацікавлених експертів і поставити на чолі групи одного з віце-прем’єрів.

Після скасування в листопаді 2014 року постанови Кабміну № 1085 від 26 листопада 2008 року в Україні відсутня державна програма переходу на цифру. Тож найпершим завданням міжвідомчої групи має стати розробка та ухвалення нової постанови Кабміну із чітким алгоритмом виконання цифрової реформи і планом вимкнення аналогового сигналу.

Чи довго житиме ефірне ТБ?

Поки в Україні точаться дискусії щодо можливості/неможливості вимкнення аналогу, експерти замислюються над тим, чи тривалим буде майбутнє цифрового ефірного телебачення. Адже зараз з’являється багато альтернатив – окрім кабельного та супутникового мовлення розвиваються інтернет і новітні технології.

Соціологічні дослідження в Україні демонструють зниження частки ефірного телебачення на ринку. За словами Олега Черниша, якщо у 2009 році з 16,6 млн телевізійних домогосподарств майже 60% (9,8 млн) споживали аналогове ефірне телебачення, то у 2015 році з 15 млн телевізійних домогосподарств менше 30% (4,8 млн) залишилися споживачами ефірного ТБ (з них 1,2 млн дивляться цифровий ефір). За шість років на перше місце за способом прийому сигналу вийшло кабельне ТБ (6,2 млн домогосподарств у 2015 році), а супутникове ТБ майже зрівнялося з ефірним (4,5 млн).

Ця тенденція показує, що українці не чекають, доки їм вимкнуть аналоговий сигнал. Вони знаходять альтернативу – якіснішу та привабливішу, ніж декілька ефірних каналів. Нині бурхливими темпами починає розвиватися OTT. А якщо в Україні вже у 2017 році впровадять 4G, українці поринуть у споживання мультимедійного контенту через мобільний інтернет. І місце ефірного телебачення посядуть нові технології.

Пітер МакАвок, голова департаменту доставки сигналу та послуг Європейського телерадіомовного союзу вважає, що цифрове ефірне мовлення точно продовжить свій розвиток на тих ринках Західної Європи, де воно утвердилося кілька років тому, – у Великобританії, Франції, Іспанії, Італії, а також у Бразилії, Аргентині, Китаї, країнах Африки. Щодо України він каже наступне: «Моя рекомендація: якщо у вас є гарне аналогове ефірне покриття, ви можете перевести ці мережі в цифру».

Тобто шанси в ефірної цифри в Україні все ще є, бо аналогове покриття в нас непогане. Але зволікання з переведенням аналогу на цифру до середини 2018 року, як у Росії – найгіршому можливому для нас прикладі, зменшує шанси окупити мовлення в DVB-T2. Бо вже у 2023-2024 роках Пітер МакАвок прогнозує появу абсолютно нового стандарту

osvita.mediasapiens.ua

Наши друзья и партнеры

  • timlogo
  • ASTRO Strobel
  • АКТР
  • Mediasat
  • WISI
  • Технологии сетей